ШАНОВНІ БАТЬКИ!

Життя потребує від наших дітей вміння орієнтуватись і знаходити вихід з непередбачених ситуацій. Чим менше у дитини знань, тим більше небезпеки з боку оточуючого середовища. Щоб вберегтидитину від біди, треба пам’ятати та дотримуватись наступних правил:

  • не залишати дітей дошкільного віку самих, навіть на короткий час;
  • вчити дитину користуватися дверним вічком;
  • не дозволяти відчиняти двері незнайомим людям, навіть одягненим у форму;
  • вчити користуватися телефоном для виклику служб 101, 102, 103, 104;
  • забороняти підбирати на вулиці незнайомі предмети – вони можуть бути небезпечними;
  • забороняти бавитися ріжучими, гострими та вибухонебезпечними предметами;
  • не дозволяти користуватися ліфтом без супроводу дорослого родича;
  • запобігати формуванню в дитині жорстокого ставлення до тварин;
  • не дозволяти дражнити тварин;
  • не дозволяти вмикати електроприлади за відсутності дорослих;
  • не дозволяти виходити на балкон, відчиняти вікна;
  • не дозволяти визирати у відчинене вікно;
  • вчити дітей звертатися по допомогу до відповідних органів;
  • вивчити з дитиною домашню адресу або вкладати в кишені «особисту картку» з даними дитини.

Проявляйте витримку і навчайте дітей берегти своє життя та здоров’я!

Правила безпеки для дітей.

Ми не можемо бути завжди і всюди зі своїми дітьми. Ми не всесильні і не всемогутні, а навколишній світ і люди не завжди будуть добрі до наших дітей. До того ж, діти часто невірно уявляють собі злочинців і небезпечні ситуації, тому не знають, як реагувати і чому собі допомогти. Адже правильнаповедінкадитини в перші секунди спілкування з незнайомцем знижує ймовірність біди на 90%!

Невтішна статистика:

  • 50 дітей зникає кожен день
  • 10% не вдається знайти
  • 80% гвалтівників отримує умовний термін
  • 30% злочинів проти неповнолітніх скоюють жінки
  • 90% дітей допоможуть сторонній людині знайти кошеня
  • 50% злочинів проти дітей здійснюють сторонні люди
  • в 4 рази зросла кількість злочинів проти неповнолітніх за 2014-2016 рр.

Поради для батьків від керівника Школи безпеки “Стоп-Загроза” Лії Кульової:

Типова ситуація: мама, перелякана черговою історією викрадення дитини, кличе до себе своє ненаглядне чадо і влаштовує п’ятихвилинку нервових настанов: «нікуди не ходи з чужими людьми», «і не відкривай двері», «не заходь в ліфт з чужими». Чадо киває, каже, що йому все зрозуміло і відправляється у своїх справах, а тривожна мама вмовляє себе «не думати про погане». Дуже хочу поділитися з батьками висновками, які ми, тренери «Стоп-Загрози», зробили після двох років щоденної роботи з групами дітей різного віку: половина дітей 6-12 років побіжить в разі небезпеки в під’їзд, у двір, кудись, « де можна сховатися », інша половина впевнена, що може покусати злочинця,« прикинутися божевільним» або плюнути в обличчя викрадачеві, і поки той втирається – втекти.

Практично всі діти вважають, що вони можуть довіряти «знайомим дорослим», в тому числі сусідам, батькам друзям, продавцям з сусіднього магазину, – всім людям, кого вони вже колись бачили. І майже всі довіряють жінкам і літнім людям. Дві третини дітей 5-8 років не знають напам’ять номери телефонів батьків. 19 з 20 дітей різного віку проводять ввічливу тітку, допоможуть літньому дядькові донести до машини пакет, щеня, кошеня, сумку. При цьому першокласники готові записати в «літні» і сорокарічних. А літніх «треба поважати». 19 з 20 дітей початкової школи впевнені, що легко впізнають на вулиці «злочинця» і підуть кудись з будь-якою людиною, яка назве їх по імені та представиться колегою батьків. 19 з 20 дітей різного віку посоромляться голосно закричати, якщо хтось візьме їх за руку і кудись поведе. Майже всі діти не знають, що робити у випадках, якщо хтось заговорив з ними або утримує, не розуміють, до кого зі сторонніх можуть звернутися за допомогою і як це зробити. І, звичайно, вони бояться розповідати батькам про свої проблеми: «мама заборонить мені сидіти в Інтернеті», «тато не дозволить мені гуляти одному».

Така статистика. Ми сподіваємося, що ці прості поради допоможуть вам її змінити вже сьогодні:

1.Запитуємо, а не повчаємо. Замість настанов і різних «НЕ» краще запитати дитину, наприклад, під час прогулянки, хто здається їй підозрілим, а хто хорошим. І, почувши відповіді, м’яко поговорити з нею в дружньому дусі. Ваша дитина повинна точно знати, що жоден сторонній дорослий не повинен звертатися на вулиці до чужої дитини. Неповинен і все. А якщо хтось звернувся, то це або злочинець, або невихований дорослий, і з тими, і з іншими не потрібно бути ні ввічливими, ні слухняними.

2. Показуємо і пояснюємо все в деталях. Всі діти знають, чого вони не повинні робити, але на практиці ніхто з них не знає, з яких саме дій складається це «не». Вони не знають, «як». Покажіть на своєму прикладі, як саме потрібно відповідати будь-якій людині. Скажіть впевнено: «Я вас не знаю і не буду з вами розмовляти», попросіть дитину повторити, придумавши різні ситуації і приводи. Важливо, щоб дитина вміла впевнено переривати будь-який діалог, якщо її привітають, відповісти: «Я поспішаю, мене чекають». Нехай дитина побачить всю послідовність правильних дій і повторить її. Краще приділяти цій темі п’ять хвилин щотижня, причому починати можна з віку трьох-чотирьох років. Моделюємо ситуацію: «Один вдома», «Дзвінок по телефону», «Підходить на вулиці людина і питає», «Заходиш в під’їзд», «Стоїш біля ліфта і підходить чоловік», «Загубився в торговому центрі», «Заблукав на вулиці» , «Втратив мобільний телефон», «Хтось йде позаду», «Дівчинко, можна з вами познайомитися» і т.д.

3. Замінюємо слова «злочинець», «підозрілий чоловік» на «сторонній», «чужий». Абсолютна більшість дітей 5-10 років на тренінгах описують злочинця як «дядька в чорному, похмуро переслідуючого перехожих» і вважають, що можуть відрізнити злочинця від «хорошої людини».

4. Вселяємо впевненість. Розкажіть дітям, що поки вони знаходяться в людному місці, вони в безпеці, тому що завжди можуть застосувати дві своїх головних зброї: швидкі ноги і гучний голос. Розкажіть про вседозволеність в разі небезпеки, переконайте дитину в тому, що вона може робити все що завгодно, якщо йому навіть просто здається, що хтось за ним йде: можна і потрібно кричати, тікати. А якщо сторонній намагається утримати дитину, то можна навіть розбити вікно або жбурнути каменем в машину, щоб спрацювала сигналізація, можна впасти в калюжу в новій куртці або вчепитися намертво в паркан або гойдалки на дитячому майданчику, звернутися за допомогою до сторонніх, забігти в магазин або аптеку, банк або кафе.

5.Вчимо телефони мами, тата і довірених осіб.

6. Показуємо, як звернутися за допомогою, якщо загубився або хтось переслідує. І показуємо – до кого можна підійти (жінки з дітьми, службовці будь-якого магазину, аптеки, кафе).

7.Прибираємо всю інформацію зі своїх сторінок в соцмережах. Ніяких фотографій з дітьми, контактів і посилань на членів сім’ї, місце роботи, ніякого списку колег. І починайте дружити з дітьми в соцмережах. Надсилайте їм дурні гіфки і демотиватори, базікайте в чаті, не ставайте ворогом її онлайн-простору, так буде набагато простіше розуміти, з ким ваша дитина спілкується в мережі і чим захоплюється. Навіть цих простих правил буде досить, щоб багато в чому знизити те почуття незахищеності і паніки, яке виникає у нас від кожної нової історії про зниклих дітей.

Підказки з безпеки

  • Створіть список Правил користування Internet вдома за участю ваших дітей. Туди ви маєте включити типи сайтів з необмеженим доступом, години користування Internet та рекомендації зі спілкування з іншими в онлайні, включаючи чат-кімнати.
  • Тримайте комп’ютери з Internet-з’єднанням у відкритій зоні, поза межами кімнати вашої дитини.
  • Поговоріть зі своїми дітьми про їхніх онлайнових друзів та те, чим вони займаються так, як ви б говорили про будь-яких інших друзів або заняття. Це включає розмови з вашими дітьми про список миттєвих повідомлень і про те, щоб вони не спілкувалися з незнайомцями.
  • Вивчіть інструменти для фільтрування Internet (такі як Батьківський контроль в Windows Vista) як один із додаткових – але не замінюючих – методів батьківського контролю.
  • Знайте, які чат-кімнати та дошки повідомлень вони відвідують та з ким розмовляють.
  • Рекомендуйте їм використовувати контрольовані чат-кімнати, та наполягайте на тому, щоб вони залишалися в публічних зонах чат-кімнат.
  • Наполягайте на тому, щоб ваші діти ніколи не погоджувалися зустрічатися зі своїм онлайновим другом.
  • Навчіть своїх дітей ніколи не давати про себе інформацію по електронній пошті, в чат-кімнатах, дошках оголошень, реєстраційних формах і персональних профілях, а також при участі в онлайнових конкурса.
  • Навчіть своїх дітей не завантажувати програми, музику або файли без вашого дозволу. Спільний доступ до файлів, отримання текстів та картинок з Інтернету може порушувати закони про авторські права.
  • Скажіть своїй дитині розповідати вам про те, що або хто в онлайні примушує її почувати себе незручно або налякано.
  • Будьте спокійними та нагадайте своїм дітям, що у них не виникне проблем, якщо вони про щось вам повідомлять. (Важливо, щоб ваша дитина не думала, що її позбавлять привілеї користуватися комп’ютером). Прочитайте більше про те, як діяти з онлайновими хижаками та кібер-хуліганами.
  • Поговоріть із своїми дітьми про онлайнову порнографію та направте їх на позитивні сайти про здоров’я та сексуальність.
  • Допоможіть дітям захиститися від спаму (EN). Скажіть їм не давати свої адреса електронної пошти, не відповідати на “сміттєву” пошту та використовувати фільтри електронної пошти.
  • Знайте, які сайти відвідують ваші діти. Перевірте, щоб вони не відвідували сайти з агресивним змістом, або самі не розміщали персональну інформацію та фотографії.
  • Навчіть своїх дітей відповідальному та етичному поводженню в онлайні. Вони не повинні використовувати Internet для розповсюдження пліток, хуліганити або загрожувати іншим.
  • Переконайтеся, що ваші діти-підлітки консультуються з вами, перш ніж проводити в онлайні якісь фінансові операції, включаючи замовлення, купівлю або продаж.
  • Обговоріть онлайнові азартні ігри та їхні потенційні ризики зі своїми дітьми-підлітками. Нагадайте їм, що їхні азартні розваги в онлайні є незаконними– Створюйте різні облікові записи на Вашому комп’ютері для дорослих і дітей. Це допоможе не лише забезпечити дитину, але і зберегти Ваші особисті дані.
Кiлькiсть переглядiв: 347