Практичний психолог Семененко Юлія Юріївна

Напрямки роботи психологічної служби

  • Готовність до навчання та адаптація учнів.
  • Робота з дітьми, які потребують особливої уваги.
  • Психологічна підтримка обдарованих дітей.
  • Психологічний супровід професійного самовизначення.
  • Робота з педагогічним колективом.
  • Формування психологічного здоров’я учнів, психологічна просвіта.
Відповідає за:

· психологічну просвіту педагогічного колективу, учнів, батьків;

· консультативно-методичну допомогу всім учасникам навчально-виховного процесу з питань виховання дітей, підлітків, створення сприятливих психологічних умов для їх розвитку;

· психологічну профілактику – своєчасне попередження відхилень в становленні особистості, труднощів у між особистісних стосунках, розв’язання конфліктів;

· психологічне обстеження дітей та підлітків, умов навчання та розвитку, виявлення „дітей групи ризику”;

· здійснення психолого-педагогічних, психотерапевтичних заходів з метою усунення відхилень в психічному та особистісному розвитку учнів;

· надання психолого-педагогічної допомоги дітям, які перебувають у кризовій ситуації.

Бере участь:

· в організації освітньо-виховного процесу;

· в організації та проведенні психолого-педагогічних консиліумів;

· в профорієнтаційній роботі;

Проводить:

· психолого-педагогічну діагностику готовності до навчання;

· первинну профілактику алкоголізму, наркоманії, інших шкідливих звичок серед дітей, підлітків;

· спостереження за адаптацією під час переходу учнів 4 класів до 5 класів;

· Допомагає у:

· виборі профілю навчання з рівнем індивідуального розвитку, пошуку, відбору, розвитку обдарованих дітей;

· вибір професійних намірів старшокласників з урахування їх здібностей;

· виявлення та обстеження учнів, які потребують соціально-педагогічної кореляції, надає їм психолого-педагогічну допомогу;

· роботі комісії з питань соціально-правового захисту дітей;

· формування психологічної культури учнів, вчителів, батьків.

Робота з дітьми, які потребують особливої уваги.

Важливим у діяльності психологічної служби є створення системи психологічної підтримки дітей пільгових категорій і схильних до девіантної поведінки, яка реалізується через проведення індивідуальних консультацій та корекційно-розвивальної роботи з дітьми.

У психологічному розвитку підлітка основна роль належить системі соціальних взаимоотносин з навколишніми. Відомо, що одна з найважливіших особливостей підліткового періоду – бурхливий фізичний і половий розвиток, що усвідомлюється й переживається підлітками. Так, під впливом посиленого функціонування залоз внутрішньої секреції підвищується збудливість їхньої нервової системи. Тому нерідко спостерігається дратівливість, надмірна уразливість, запальність, різкість і тощо.

Останнім часом учителі та психологи відзначають зростання кількості дітей з труднощами засвоєння навчальних програм, проблемою самоконтролю і взаємовідносинами в класних колективах, скутістю учнів, проблемами в розвитку творчих здібностей та бідністю уявлень про оточуючий світ в плані активного співіснування в ньому.

Передусім це зумовлено недостатнім рівнем когнітивно-особистісного розвитку учнів. Тому в процесі педагогічної діяльності використовуються заняття, які допомагають дітям розвинути особистісні якості, покращують та активізують розумову діяльність, допомагають у виховній роботі щодо налагодження взаємостосунків між учнями, покращення психологічного клімату в колективі.

Психологічний супровід професійного самовизначення.

У межах дослідження професійних інтересів і нахилів учнів виконується групова та індивідуальна психодіагностика, консультаційна та корекційно – розвивальна робота.

Старший вік – початкова стадія фізичної зрілості й одночасно стадія завершення полового розвитку. Фізичний розвиток сприяє формуванню навичок й умінь у праці, спорті, відкриває широкі можливості для вибору професії. Також впливає на розвиток деяких якостей особистості. Усвідомлення своєї фізичної сили, привабливості, здоров'я впливає на формування в юнаків і дівчат високої самооцінки, упевненості в собі, життєрадісності й тощо, і навпаки, усвідомлення своєї фізичної слабості викликає в них замкнутість, невір'я у власні сили, песимізм. По суті, юність і є не що інше, як перехід від фізичної зрілості до зрілості соціальної.

Готовність до навчання. Адаптація учнів.

Вивчення психологічної готовності як один з головних етапів шляху вступу дитини до школи.

Успіх адаптації у шкільній системі навчання залежить, в основному від рівня розвитку психологічної готовності дитини до школи. Готовність до шкільного навчання – багато компонентна освіта, яка потребує комплексних психологічних досліджень. Результати дослідження можуть допомогти своєчасно помітити порушення у психічному розвитку дитини.

Психічна адаптація — процес активного пристосування людини до умов навколишнього середови­ща, перш за все — соціального.

Якщо середовище ставить до учня вимоги, адаптуватися до яких йому важко через його особистісні або вікові особливості, то може розвинутися стан соціальної, соматичної, психічної напруженості, що і є загрозою дезадаптації.

Унаслідок цього розвиваються:

  • непродуктивні форми реагування;
  • симптоми порушення поведінки;
  • емоційні розлади різкого ступеня.

Це виявляється в проявах:

підвищення показника емо­ційного збудження, тривожності, невротизму;

зниження комунікабельності, емоційної стійкості, самоконтро­лю, соціальної сміливості;

  • з'являється почуття неповно­цінності у стосунках із товариша­ми, вчителями, батьками і в по­ведінці в цілому — надмірна соро­м'язливість;
  • зниження успішності, недо­статня увага й зосередженість на уроках;
  • скарги на погане самопочуття, сон;
  • втрата інтересу до навчання.

Особливо вразливими щодо розвитку стану дезадаптації школярів є критичні періоди змін умов виховання і навчання, а саме: вступ до першого класу школи та перехід із початкової школи в середню ланку.

Тому важлива задача всіх дорослих, які беруть участь в освіті і вихованні школярів — допомогти дітям пройти період адаптації до нових умов, пов'язаних зі зміною зовнішніх обставин і внутрішніх змін.

У нашому закладі проводиться психодіагностична робота для визначення соціально-комунікативного розвитку учнів, тобто визначаємо актив – пасив класу, лідерів, згуртованість, зону ризику, ізольованих та відторгнутих.

Визначення вад особистісного розвитку учнів, таких як: тривожність, невпевненість, агресивність, імпульсивність, естетична нечутливість, нечесність, асоціальність, замкнутість.

Визначення батьківсько – дитячих відносин.

Навіщо дітям потрібні психологи?

Майже у кожному навчальному закладі є психолог. Але деякі учні про це навіть і не знають. А більшість тих, хто знають, все одно до них не ходять, навіть якщо і мають певні проблеми. То навіщо ж тоді все-таки потрібні психологи?

Інколи ставлення дітей до психологів дуже дивне. Особливо це стосується молодших класів. Так, якщо однокласник відвідує психолога, то його починають вважати ненормальним, божевільним, дражнити психом. Це тому, що діти мало обізнані у тому, чим займаються психологи, тому і видумують різноманітні міфи.

В чому полягає робота психолога та які її особливості?

Психологи навчальних закладів відносяться до групи психологів-педіатрів. Але, на відміну від самих педіатрів, вони не займаються лікуванням дітей. Вони існують в основному для того, щоб вислухати проблему, дати пораду. Чи помічали ви, що коли комусь викажеш свої тривоги, то одразу й легше стає на душі. Для деяких роль "жилетки”, у яку можна виплакатись, виконують друзі чи батьки. Але ж бувають такі ситуації, що соромно або незручно розповісти мамі, а подруга потрібної поради не дасть, адже сама не має життєвого досвіду. В таких випадках допомагає психолог. Він у жодному разі не має права розголошувати інформацію, яку розповів учень. Лише у крайньому випадку може поговорити з батьками.

Також психологи багато проводять різних досліджень. Крім цього, в деяких навчальних закладах вони ведуть факультативи з психології та виступають кураторами курсових робіт та МАН. Досить багато дітей цікавить дослідження тем з психології, адже вони пишуть у своїх роботах саме про ті проблеми, які цікавлять власне їх самих. Це дозволяє їм краще розібратися у своїх проблемах та знайти шляхи їх вирішення.

Які проблеми зараз найбільше турбують дітей та підлітків?

В основному це ситуації пов’язані з проблемами у сім’ї та стосунками з однолітками. Конфлікти, непорозуміння - різне у житті буває. Але ті, хто звертався по допомогу, обов’язково знаходили вихід із складного становища. А часто навіть буває, що після візиту до психолога проблема вже не здавалась такою страшною, адже просто розповівши її, дитина починала краще розбиратись у ситуації та переставала переживати через, як виявлялося, дрібниці.

Кiлькiсть переглядiв: 670